Будь-яка ваша мрія, стратегія чи потреба має візуалізацію. Уявіть собі: ви запланували купити новий телефон. Очевидно, ви захочете побачити бажану модель. Мабуть, шукатимете в інтернеті або ж завітаєте до магазину заздалегідь. Інший випадок: навряд чи вам захочеться купувати помідори на ринку «насліпо». Скоріш за все, захоче глянути на них хоч одним оком, може, потрогати пружний бочечок.
Когнітивне картографування, мапи думок та процес проектування карт
Будь-яка ваша мрія, стратегія чи потреба має візуалізацію. Уявіть собі: ви запланували купити новий телефон. Очевидно, ви захочете побачити бажану модель. Мабуть, шукатимете в інтернеті або ж завітаєте до магазину заздалегідь. Інший випадок: навряд чи вам захочеться купувати помідори на ринку «насліпо». Скоріш за все, захоче глянути на них хоч одним оком, може, потрогати пружний бочечок.
Усе, що стосується нашого життя, має візуалізацію. Кольори, форми, слова - усе це грає велику роль під час побутової, комунікаційної або ж комерційної стратегій.
Власне, якщо ви хочете розвивати компанію, зробити бізнес більш успішним і ще ближчим до клієнта, непогано було б візуалізувати цілі.
У цій статті ми розкажемо вам про основне ядро мапи думок, когнітивне планування, дизайн-мислення та ментальні карти, які допоможуть вам краще зрозуміти стратегію розвитку компанії, відточити управлінські навички і добре зрозуміти свого клієнта.
Когнітивне планування, мапи думок та процес дизайнерського мапування - це три справді хороші методи для візуального відображення, комунікації поміж працівниками та накопичення і збереження знань. Вони допомагають складні речі перетворити на трохи простіші: викласти ідеї, проаналізувати закономірності, поліпшити стосунки.
Що таке когнітивне картографування?
Когнітивне картографування — система ухвалення ефективних управлінських рішень, пошук сценаріїв розвитку подій, а також оцінка взаємовпливу різних чинників. Зазвичай когнітивне моделювання здійснює команда людей. Це можуть бути керівники, управлінці середньої ланки або ж експерти з цієї сфери, які відповідають за розвиток компанії.
Когнітивне планування включає:
- методологію структуризації: модель подають у вигляді когнітивної карти;
- методи аналізу ситуації: сюди їх можна віднести чимало, і варто обрати той, який підійде вам відповідно до ситуації: аналіз, інтерв’ю, структуризація, перспективізація тощо.
Когнітивне картографування часто використовують управлінці для окреслення та надання вказівок, побудови відстаней між об’єктами чи містами та фігур малюнків. Розуміння природи когнітивного картографування є важливим на сьогодні і призвело до трьох теорій:
- теорія пропозицій;
- теорія зображень;
- теорія подвійного кодування.
Що таке когнітивна карта?
Когнітивна карта - це мультимодальна подача інформаційної архітектури, ієрархії, гіпертекстуального та концептуального зв’язків продукту.
Когнітивна карта - це візуалізація психічної моделі людини або групи людей. Здебільшого таке зображення не має правил, яких обов’язково треба дотримуватися. Таке планування має довільну форму і насправді включає в себе різні методи візуалізації, такі як марковані списки, блок-схеми, схематично зображені концепції тощо.
Когнітивні карти дуже часто є з низькою точністю. Власне, через схематичне зображення і зображують за допомогою аркушів паперу та олівців чи ручок, хоч її можна створити і на комп’ютері. У будь-якому форматі - добре, коли над картою працюють всі учасники команди. Власне, у цьому випадку треба застосувати дизайн-мислення.
Когнітивна карта справді допомагає зауважити закономірності роботи та запам’ятати важливу інформацію, зрозуміти та вивчити інтеграцію шляху.
Когнітивна карта, до того ж, розвиває просторову пам’ять: допомагає загострити так зване око розуму та відтворити в умі те, що зображено візуально.
Уявіть собі, що перед вами звичайна топографічна карта, де вказаний шлях екскурсії. Від точки А до точки Б. Вам треба пройти цим маршрутом. Але карта зображена однаковими кольорами та символами. Когнітивна карта ж є довільним зображенням, направленим перш за все на просторову пам’ять. Тож там можна позначити важливі пам’ятки, кожну вулицю розмалювати в інший колір, прикріпити світлини, які підвищать впізнаваність та допоможуть на місці розпізнати оточення навіть якщо орієнтуватися доведеться без карти.
Головні концепти когнітивної карти - це:
- Виокремлення найважливішої інформації та нових ідей: основа когнітивної карти - це важливі відомості проекту та нові ідеї, згодом їх можна виокремити візуально (виділити кольорами, шрифтами, прописати взаємозв’язки). Тема карти - це найважливіше.
- Визначення відносин: після першого етапу наступний крок - це довільне розміщення фрагментів і проведення ліній поміж ними. Усе - для того, аби показати взаємовідносини та створити ієрархію тем.
- Візуалізація та запам’ятовування завдяки образам та звукам: візуальні образи та звуки є важливими елементами такої карти. Адже вони дозволяють добре запам’ятовувати всі фрагменти та ієрархію поміж ними краще, ніж у тестовому режимі.
Дизайнерське мислення - це метод, який надає підхід до вирішення проблем, що базується на рішенні, що є невід’ємно важливим для розуміння людських потреб, переосмислення проблем, з якими стикається бізнес. Формально дизайн-мислення - це процес налагодження усіх факторів для того, щоби користувач відчував себе комфортно і повертався до сервісу ще і ще.
Що таке мапа думок?
Мапа думок - це своєрідне дерево, яке відображає центральну ідею та її підтеми. Формально це спрощена форма когнітивної карти. Тут чітка ієрархія та проста структура. Охоплює одну центральну тему, тобто всі вузли, зображені на карті, будуть мати один батьківський вузол. Виглядає на практиці це так, як на нашому прикладі:
Відтак кожна підтема на мапі думок веде до кореневої системи - головної теми, яку досліджують. До речі: у такій карті буквально немає різниці, які типи взаємозв’язків представлені: усі частини дерева є однаковими між собою.
Таке планування дозволяє добре зібрати інформацію, яка «зв’язана» між собою єдиною темою і систематизувати її, розкласти на «полицях», вивчити уважно та змістовно всі аспекти - відтак знайти проблеми, недоліки, переваги та виклики. В UX мапи думок використовують, наприклад, для картографування всієї інформації, яка вкладена в Q&A.
Що таке концептуальна карта?
Концептуальна карта - це «прокачана» версія мапи думок. Тут дослідники роблять акцент на виявленні взаємозв’язків поміж темами, які потрібно проаналізувати. Ви можете створити таку карту (building your concept map), якщо хочете детальніше вивчити дані про вашу компанію, також організаційні операції чи виявити наявні проблеми: ця карта добре показує причинно-наслідковий зв’язок.
Концептуальні карти допомагають візуалізувати складні поняття, які пов’язані між собою різними способами. Вони можуть підтримувати різні точки зору та способи розгляду однієї і тієї ж проблеми і можуть бути використані для:
Розробити цілісну картину сукупності концепцій та їх взаємозв’язків, таких як:
Дані
Організаційні операції
Зв’яжіть поняття з дією. Картографічне відображення наголошує на стосунках, пов’язуючи одну ідею з іншою з дієсловами. Ця характеристика корисна при аналізі проблеми (карти часто виявляють невиявлені причини та наслідки). Візуалізуючи вміст як павутину, стає легко прослідкувати «слід» відносин і таким чином визначити системні рішення.
Карти можна створювати як окремо, так і в групі (якщо метою є створення спільного розуміння внутрішнього процесу, наприклад).
TL;DR
Карти, про які ми писали вище, мають різні концепти і завдання. Не однаковий перелік кроків і поєднання тем. Але пам’ятайте: візуалізація проблеми, концепції, викликів чи ідей - це завжди потрібний крок на шляху до розвитку як внутрішніх, так і зовнішніх аспектів компанії. Вона дозволяє узагальнити всі фактори, окинути оком цілісну картину і вже тоді оцінювати подальші стратегічні напрямки розвитку. Ви можете обрати ту карту, яка відповідає вашій нагальній цілі; можете скористатися картографуванням і для того, аби розвивати компанію без видимої на те причини.
Загалом серед переваг картографування наприкінці наведемо такі:
- візуалізація абстракцій - ідей, викликів, стратегії;
- встановлення взаємозв’язків між різними аспектами з інших сфер;
- синтез складної екосистеми в цілісну картину;
- інтеграція нових ідей у систему.